Методи усної перевірки:
1. фронтальна перевірка - проводиться на протязі невеликого проміжку часу для перевірки знань учнів усієї групи по темі. Після цього визначається готовність групи до вивчення нового матеріалу.
2. індивідуальна перевірка - це перевірка, при якій учні повинні дати відповіді на питання розгорнуто (тобто логічно і повно розкрити питання, щось продемонструвати, накреслити)

3. Які методи усної перевірки знань і вмінь існують?
Існують такі методи усної перевірки знань і вмінь: індивідуальний, фронтальний, ущільнений. Сутність індивідуального методу полягає в тому, що учням ставиться запитання за змістом вивченого матеріалу і тим самим спонукаємо їх до відповідей. Цей метод є найбільш поширеним при перевірці й оцінці знань.
Сутність цього методу полягає в тому, що вчитель ставить учням запитання за змістом вивченого матеріалу і спонукає їх до відповідей, виявляючи таким чином якість і повноту його засвоєння. Оскільки усне опитування є питально-відповідним способом перевірки знань учнів, його ще іноді називають бесідою. При усному опитуванні учитель розчленовує досліджуваний матеріал на окремі смислові одиниці (частини) і по кожній з них задає учням питання. З багатьох предметів усне опитування (бесіда) поєднується з виконанням учнями усних і письмових вправ. Будучи ефективним і найпоширенішим методом перевірки і оцінки знань учнів, усне опитування має, проте, і свої недоліки. З його допомогою на уроці можна перевірити знання не більше 3-4 учнів. Тому на практиці застосовуються різні модифікації цього методу і, зокрема, фронтальний і ущільнений опитування, а також «поурочний бал».
Сутність фронтального опитування полягає в тому, що вчитель розчленовує досліджуваний матеріал на порівняно дрібні частини з тим, щоб таким шляхом перевірити знання більшого числа учнів. При фронтальному, його також називають швидкою, опитуванні не завжди легко виставляти учням оцінки, так як відповідь на 1-2 дрібних питання не дає можливості визначити ні обсягу, ні глибини засвоєння пройденого матеріалу.
Сутність ущільненого опитування полягає в тому, що вчитель викликає одного учня для усної відповіді, а чотирьом-п'яти учням пропонує дати письмові відповіді на питання, підготовлені заздалегідь на окремих листках (картках). Ущільненим це опитування називається тому, що вчитель замість вислуховування усних відповідей переглядає (перевіряє) письмові відповіді учнів і виставляє за них оцінки, кілька «ущільнюючи», тобто економлячи час на перевірку знань, умінь і навичок.

Письменная проверка профессиональных знаний и умений
Письменная проверка получила широкое распространение на уроках теоретического обучения благодаря своим преимуществам.
Во-первых, письменная проверка позволяет за короткое время проверить знания большого числа учащихся одновременно. Во-вторых, результаты рассматриваемого вида проверки дают возможность педагогу анализировать развитие учащихся, выявлять ошибки, а следовательно, объективно оценивать достоинства и недостатки применяемой методики. В-третьих, письменная проверка позволяет выявить знания, умения на I —IV уровнях.
Как и любой другой метод, письменная проверка имеет недостатки. Главный недостаток состоит в том, что отсутствует непосредственный контакт между преподавателем и учащимся, в результате преподавателю труднее наблюдать за логикой ответа учащегося. Преподавателю приходится затрачивать большое количество времени для проверки работ учащихся.
Одной из форм письменной проверки является технический диктант. Технические диктанты дают возможность подготовить учащихся к усвоению нового материала, решению задач, провести обобщение изученного и т.д. По форме технический диктант представляет перечень вопросов, которые диктует преподаватель учащимся и на которые они сразу не должны писать ответ. На технические диктанты целесообразно выносить вопросы, ответы на которые требуют примерно одинакового и небольшого по длительности промежутка времени от всех учащихся, независимо от уровня знаний предмета. Диктанты должны снять часть нагрузки с других форм проверки знаний.
Контрольные работы по теоретическим дисциплинам проводятся с целью определения умений учащихся применить полученные знания к решению задач определенного типа. Содержание контрольных работ составляют задачи текстовые, экспериментальные.
Контрольные работы— обязательная и систематическая форма проверки и учета знаний и умений учащихся. Их следует проводить по основным темам технических предметов. Для объективного получения результатов контрольной работы необходимо сообщить учащимся типы задач, выносимые на нее, нормы оценок. Эта психологическая подготовка учащихся к работе повышает их ответственность за результаты, приучает их к планированию своей деятельности. Одним из вопросов, который решает преподаватель при подготовке к контрольной работе, является количество вариантов. В практике используются 2, 4, 6, 8 и более вариантов контрольной работы. Однако большое количество вариантов приводит к увеличению затрат времени на их составление, при этом нужно подобрать много вариантов одинаковой сложности. Перечисленные трудности объективны, но их необходимо преодолеть.

Яке поняття терміну “контроль”? Назвіть його види.

Під терміном контроль розуміють систему заходів, направлених на перевірку та оцінку навчальних досягнень учнів. Є такі види контролю: попередній контроль, поточний, тематичний та підсумковий.
Перед вивченням нового, особливо складного матеріалу застосовується попередній контроль, мета якого - виявити рівень знань, умінь, способів дій, які мають стати фундаментом для засвоєння нової теми. У ході вивчення матеріалу, його закріплення і актуалізації застосовуються різні види перевірних завдань для поточного контролю якості засвоєного, що дає вчителеві можливість оперативно впливати на прогалини в знаннях учнів або вибрати інші методи роботи. Тематичний контроль має на меті виявити рівень засвоєння обов'язкових знань з теми. Наприкінці семестру і року здійснюється підсумковий контроль.

Усне опитування - індивідуальний, фронтальний, ущільнений методи та «поурочний бал».
Індивідуальний метод опитування дає змогу викладачу за короткий проміжок часу одержати велику кількість інформації. Перевагою цього методу є також легкість застосування й обробки даних Сутність цього методу полягає в тому, що викладач ставить учням запитання за змістом вивченого матеріалу і спонукає їх до відповідей. Цей метод є найбільш поширеним при перевірці й оцінці знань.
Будучи ефективним і найпоширенішим методом перевірки і оцінки знань учнів, усне опитування має, проте, і свої недоліки. З його допомогою на уроці можна перевірити знання не більше 3 - 4 учнів. Тому на практиці застосовуються різні модифікації цього методу і, зокрема, фронтальний і ущільнений опитування, а також «поурочний бал». Сутність фронтального опитування полягає в тому, що викладач розбиває вивчений матеріал на порівняно дрібні частини з тим, щоб таким шляхом перевірити знання більшого числа учнів. При фронтальному, його також називають швидким, опитуванні не завжди легко виставляти учням оцінки, так як відповідь на 1-2 дрібних питання не дає можливості визначити ні обсягу, ні глибини засвоєння пройденого матеріалу.
Сутність ущільненого опитування полягає в тому, що викладач або майстер викликає одного учня для усної відповіді, а чотирьом - п'яти учням пропонує дати письмові відповіді на питання, підготовлені заздалегідь на окремих картках. Ущільненим це опитування називається тому, що викладач замість вислуховування усних відповідей переглядає (перевіряє) письмові відповіді учнів і виставляє за них оцінки, тобто економлячи час на перевірку знань, умінь і навичок.
Відомим методом усного опитування є також виставлення окремим учням так званого «поурочного бала». Поурочний бал виставляється за знання, які окремі учні виявляють протягом всього уроку. Так, учень може доповнювати, уточнювати або поглиблювати відповіді своїх товаришів, які піддаються усного опитування. Потім він може приводити приклади і брати участь у відповідях на запитання викладача при викладенні нового матеріалу
Виставлення поурочного бала дозволяє підтримувати пізнавальну активність і довільну увагу учнів, а також робити більш систематичної перевірку їхніх знань.

Які методичні задачі перевірки професійних знань і вмінь?
Постає проблема оцінювання рівня набуття тих чи інших компетентностей. Вирішення цієї проблеми полягає в оцінюванні навчальних досягнень через рівень набуття компетентностей в той чи інший навчальний період.
Оцінювання навчальних результатів повинно ґрунтуватися на рівні досягнення учнями попередньо розроблених компетентностей відповідно до фаху. Компетентності, будучи результатом навчальної діяльності, формуються передусім на основі опанування змісту програм навчальних дисциплін. Виникає необхідність впровадження інтегративного підходу при оцінюванні результатів навчальної діяльності, що дозволить отримати цілісний результат якості освіти.
На думку науковців, при особистісно-орієнтованій парадигмі методи оцінювання навчальних досягнень студентів базуються на принципах, підходах та основних положеннях оцінювання і чітко пов’язуються з навчальною метою, ціллю чи завданням. Саме від навчальної мети чи цілі залежить вибір методу оцінювання, однак сам метод може бути частково адаптованим з урахуванням особливостей навчального предмету.

Як здійснюється письмова перевірка професійних знань і вмінь?
Основними формами письмової перевірки знань є контрольні та са­мостійні письмові роботи. Важливо, щоб учні були завчасно повідомлені про наступну контрольну роботу, знали тему контрольної роботи, ще на початку вивчення теми отримали зразки тих завдань, які будуть пропонуватися учням для контрольної роботи. На контрольній роботі не повинно бути завдань, які не зв´язані зі змістом матеріалу, що вивчався. Завдання мають бути складені з урахуванням рівнів засвоєння, охоплювати практично весь зміст навчального матеріалу, за яким проводиться контрольна робота. Має бути декілька рівноцінних варіантів (від 2 до 6) контрольних завдань або диференційованих різнорівневих варіантів.
Одержавши набір контрольних робіт, учень вибирає той, який йому під силу розв´язати. Зрозуміло, що учень має знати, яку кількість балів він набере, правильно розв´язавши всі завдання того чи іншого варіанта.
Певного поширення набули контрольні роботи з вибором відповіді. Тобто, до кожного завдання (задачі, вправи) дається певний набір відповідей. Учень повинен вибрати ту відповідь, яка, на його думку, є правильною.
Науковими дослідженнями встановлено, що об´єктивність такого типу контрольних завдань не менша від завдань з відкритою формою відповіді, просто потрібно педагогічно і методично грамотно їх розробляти.
Великого поширення набули контрольні лабораторні та контрольні експериментальні роботи. Їхня цінність полягає в тому, що вони дають можливість перевірити ще експериментальні і практичні уміння.
Письмові самостійні роботи є також формою контролю і перевірки знань, яка дає змогу істотно відкоректувати знання і підготуватися до підсумкової чи тематичної контрольної роботи.
Усна форма перевірки знань умінь і навичок учнів відрізняється від письмової своєю оперативністю. Вона дає змогу дуже швидко перевірити й оцінити знання учнів, внести корективи у розуміння учнями матеріалу, актуалізувати знання, необхідні для подальшого вивчення.